“Наче весела родина, знову заходимо в клас,
Знаєм, що це Батьківщина школу відкрила для нас.”
М. Сингаївський
Сучасні батьки все більше розуміють, що найвигідніша інвестиція – інвестиція у власних дітей, бо чим більше вкласти у дитину любові, родинного тепла, мудрості і сили попередніх поколінь, тим успішнішою і щасливішою вона буде у майбутньому. А як же бути тій дитині, яка іммігрувала з України в Канаду або яка народилася далеко від своєї історичної Батьківщини? Це питання монреальським батькам-українцям допомагає вирішувати Українська школа ім. митрополита Андрея Шептицького, яку очолює директорка пані Дарія Гуменна. Весь навчальний процес у школі вибудований на тому, аби дати дитині відчуття невідірваності від міцного українського дерева, а вона є гілочкою, частиною прекрасної крони України…
- Пані Даріє, у звичайну школу ходять тому, що потрібно вчитися, а у Вашу – тому, що хочуть. То чим же, на Ваш погляд, школа імені митрополита Шептицького приваблює своїх учнів?
Я б сказала, що спочатку вона приваблює батьків (сміється). Саме батьки заохочуть дітей піти до школи навчатися української мови, культури, історії України. У нашій школі – чудове розмаїття учнів: діти, народжені в Україні, діти зі змішаних родин, де лише мама чи тато мають українське походження, і діти, батьки яких – друге чи третє покоління українців, народжених у Канаді. Тут школярі здобувають великі скарби нового товариства і різні способи спілкування, на перерві між собою розмовляють трьома мовами: українською, англійською і французькою. Вони всі наші, українські, діти! З часом вони оцінюють ініціативу батьків, я бачу це по випускниках школи, знаю з власного досвіду, адже сама колись закінчила цю школу.
- Скільки учнів щороку приймає школа і скільки випускає?
З року в рік кількість учнів міняється. Минулого року школа випустила 7 учнів, а прийняла 14 нових дітей і вперше – 10 дорослих, які зростали в неукраїномовних родинах, хоч їх батьки – українці.
- Якими ви їх бачите щосуботи зранку – втомленими чи сповненими ентузіазму?
Вони різні, наші діти. Деякі приїздять ще сонні, бо живуть далеко від школи і, щоб дістатися вчасно на заняття, прокидаються рано, а інші більш жваві, весело поспішають до школи зустрітися з друзями, дізнатися на уроках про щось нове і цікаве, що різниться від їхнього буденного життя.
- У такій школі, як Ваша, думаю, випадкових учителів не буває. То ж за якими критеріями обираєте наставників для дітей? Акцентуєте увагу на людських чеснотах чи професійних?
Важливе і перше, і друге, адже наша школа особлива, тож шукаємо вчителів, які, з одного боку, будуть давати дітям хороші знання, з іншого – людське тепло. Хочеться, щоб вони передавали дітям почуття причетності до нашого славетного українського роду з його найкращими цінностями і традиціями.
- Скільки вчителів працює у школі?
Минулого навчального року було 17, а в цьому очікуємо ще двох нових вчителів.
- Скільки років минуло відтоді, як Ви, пані Даріє, прийняли директорську естафету від своєї попередниці? Чи багато запровадили змін у школі як її очільник?
На посаді директорки школи я 2 роки. Очоливши школу, як кожна нова людина, запровадила деякі зміни, які відповідають моєму баченню навчального процесу, тому торкнулися вони переважно шкільної програми.
- Спілкування з учнями і їх батьками завершується у стінах школи чи продовжується і поза її межами?
Українська громада завжди сповнена якихось подій, тому і вчителі, і учні, і їх батьки – ми всі спілкуємося не лише в школі, але й на різних громадських заходах (конкурси, концерти, фестивалі), в яких учні школи беруть участь. Цієї зими, наприклад, ходили з колядою. Багато наших учнів належать до СУМ-у і Пласту, відомих міжнародних українських молодіжних організацій, батьки і учні спілкуються щосуботи після занять, літом – у таборах, на відпочинкових оселях тощо.
- Давайте поговоримо про предмети, які викладаються у школі. Скільки їх є і які?
Для старших класів запроваджено курс українознавства, до якого входять географія, історія, українська мова, українська література, культура і релігія. У молодших класах немає чіткого поділу на предмети, матеріал подається інтегровано, наприклад, читаючи твір, діти одночасно навчаються і мови, й історії та географії. Я заохочую тих вчителів, які творчо підходять до викладання свого предмету, закріплюють нові знання учнів з допомогою малювання, прикладного мистецтва, та проектами аудіовізуальних презентацій. У нашій школі діє прекрасний дитячий хор, а українського танцю дітей навчають колишні танцюристи славетного ансамблю “Шумка” з Едмонтону.
- Що Ви вважаєте найголовнішим у своїй роботі як директора Української школи?
Робити, звичайно, все необхідне, щоб школа добре функціонувала, як один злагоджений механізм, і навчальний процес йшов стабільно й успішно…
- Хто з української громади найбільше підтримує школу?
Ми щасливі, що чимало організацій нам допомагає. Фінансово нас, насамперед, підтримує Українська народна каса Дежарден. Велику пожертву маємо від УНО, допомагають також церковний комітет і Ліга українських католицьких жінок при парафії церкви Успіння Божої Матері та Український фестиваль. СУМ при потребі надає нам приміщення. Багато зусиль і часу віддають школі батьки на чолі з батьківським комітетом.
- У кожній школі час від часу відбуваються смішні, цікаві або зворушливі історії. Можете згадати якусь із життя Вашої школи?
Я б відмітила одну…. не історію, а подію – візит до нашої школи міністра освіти України Лілії Гриневич, який відбувся восени 2016. Пані міністр побачила, як і чого наші діти навчаються, схвалила роботу педагогів і тішилася тим, що далеко від України українська мова і культура не тільки не забувається, а розвивається.
- Чи багато у школі бешкетників і чи часто хось попадає на «розмову» в кабінет директора?
(Сміється) Так, буває. Це ж діти! Та будь-яку малоприємну ситуацію намагаємося швидко і спокійно вирішити, щоб пізніше, згадуючи, разом посміятися з неї.
- Новий навчальний рік вже не за горами, тож чи буде він чимось різнитися від попередніх?
Багато змін не буде. І дирекція школи, і вчителі, проаналізувавши підсумки минулого року, прибрали з навчального процесу те, що, на наш погляд, не дало бажаного результату, та натомість взяли дещо нове. Літо коротке, а планів дуже багато, тому, на жаль, не все встигнемо втілити до вересня.
- Пані Даріє, на закінчення розмови розкажіть тим нашим читачам, які хотіли б, аби їх діти навчалися в Українській школі імені митрополита Андрея Шептицького, що потрібно для вступу?
Прийом учнів діє впродовж усього року. На офіційному сайті школи www.ukrainianschoolmontreal.org можна отримати анкету, заповнити і надіслати на вказану адресу. Відповідь з детальною інформацією майбутній учень або його батьки отримають на свій email і все – вперед до знань!
Спілкувалася Анастасія Гарай
